Закономірності розвитку ідеї суб’єктності особистості та її реалізації у вітчизняній освітній практиці ХХ століття

Анотація

Метою статті є репрезентація закономірних дляукраїнського педагогічного дискурсу і реальноїпрактики діяльності закладів освіти ХХ століттязмін в осмисленні та втіленні ідеї суб’єктностіособистості учнів. Означене зорієнтувало дослі-дження на такі проблемні напрямки: встано-вити динаміку когнітивно-креативного процесугенерування та впровадження ідеї суб’єктностіз урахуванням її філософського, психологічного,освітньо-політичного та педагогічно-технологіч-ного контексту; створити загальну інфографікуперіодизації розвитку ідеї суб’єктності на основізіставлення профілів суб’єктності учнів досліджу-ваного періоду на окресленій території. Методи. Розв’язування дослідницьких завдань передба-чало використання інтерпретаційних методів,зокрема, генезного, що уможливило висновки про закономірності розвитку ідеї суб’єктності особи-стості в науково-педагогічному дискурсі та впрова-джених моделях навчання і виховання учнів; моде-лювання розвитку ідеї, щоб встановити логіку їїгенерування та трансформації; дискурс-аналізудля виявлення соціокультурного виміру суб’єк-тнісної проблематики в педагогічних ідеях ХХ сто-ліття; порівняльного аналізу з метою зіставленняпрофілів суб’єктності у виокремлених періодах. Результати. Закономірності розвитку та впро-вадження ідеї суб’єктності особистості школярарозглянуто в трьох площинах: філософсько-пси-хологічній (методологічній), системою координатякої є цивілізаційний тип особистості (класична,модерна, постмодерна) та суспільства (монархічне,індустріальне, демократичне, інформаційно-тех-нологічне); освітньо-політичній, розгорнутій наосях державних реформ та педагогічних (зокрема,і новаторських) шкіл; педагогічно-технологічній,яка охоплює, з одного боку, змістово-процесний бікнавчального, розвивального та виховного впливівпедагога, та з іншого – результатно-оцінний бікпедагогічного впливу, представлений новоутво-реннями учня та змінами педагогічної ситуації. Висновки. Логіка розвитку ідеї суб’єктності учняу вітчизняній освітній теорії та практиці ХХ сто-ліття представлена в межах формування уявленьпро суб’єктність як культурну вимогу суспільно-іс-торичної формації, типову ознаку представникацивілізації, складову виховного ідеалу, компетент-ностей і нормативного рівня розвитку школяра(суспільний запит освіті), припис щодо його соці-альної ролі, як засіб залучення учня до освітньогопроцесу, можливість його особистісної самореалі-зації. Провідні тенденції розвитку ідеї суб’єктностіучня стосуються змін суспільно-історичних фор-мацій і культурно-психологічного типу спільнотита психологічного типу особистості відповідноїепохи, світоглядних позицій та освітніх парадигм,теоретичного обґрунтування нового педагогіч-ного тезаурусу та технологічних інновацій у закла-дах освіти.