Посттравматичне зростання в умовах війни: огляд емпіричних досліджень 2022–2025 років
DOI:
https://doi.org/10.32999/2663-970X/2026-15-3Ключові слова:
посттравматичний стресовий розлад, нутрішньо переміщені особи, копінг-стратегії, соціальна підтримка, трансформація ідентичності, колективне посттравматичне зростанняАнотація
Мета. Стаття присвячена систематичному огляду емпіричних досліджень посттравматичного зростання в умовах війни, опублікованих у період 2022–2025 років. Основною метою є узагальнення сучасних наукових даних щодо рівня, чинників і психологічних механізмів посттравматичного зростання в умовах війни, з урахуванням індивідуальних і колективних вимірів цього феномену, а також виявлення спільних тенденцій та методологічних обмежень наявних досліджень. Методи. Дослідження виконано у форматі систематичного огляду літератури із застосуванням моделі PRISMA. Бібліографічний пошук здійснено в базах даних Scopus, PubMed та Google Scholar.
До огляду включено рецензовані емпіричні дослідження, опубліковані в 2022–2025 роках, що аналізують прояви та предиктори ПТЗ у вибірках внутрішньо переміщених осіб, цивільного населення, фахівців допоміжних професій та інших груп, постраждалих від війни.
Результати. До фінального синтезу включено шістнадцять досліджень. Встановлено, що посттравматичне зростання є багатовимірним і динамічним процесом, пов’язаним із когнітивною переробкою травматичного досвіду, типами румінації, адаптивними копінг-стратегіями, особистісними ресурсами (надія, самоефективність), соціальною підтримкою та трансформацією ідентичності. Окрему увагу приділено феномену колективного посттравматичного зростання, що проявляється в посиленні соціальної солідарності та спільного смисловизначення в умовах колективного травматичного досвіду. Висновки. Посттравматичне зростання в умовах війни не є автоматичним наслідком травми, а формується за наявності індивідуальних і соціальних ресурсів та активного процесу осмислення пережитого досвіду. Узагальнення сучасних емпіричних даних поглиблює теоретичне розуміння цього феномену в контексті тривалого воєнного впливу та дозволяє окреслити актуальні напрями подальших досліджень, а саме необхідність майбутніх лонгітюдних досліджень, зокрема в українському контексті, для глиб- шого розуміння механізмів посттравматичного зростання у воєнний та післявоєнний періоди.
Завантажити
Посилання
Ahmed, S. H., Zakai, A., Zahid, M., Jawad, M. Y., Fu, R., & Chaiton, M. (2024). Prevalence of post- traumatic stress disorder and depressive symptoms among civilians residing in armed conflict-affected regions: A systematic review and meta-analysis. General Psychiatry, 37(3), e101438. https://doi.org/10.1136/gpsych-2023-101438
Allen, N., Hevey, D., Cogley, C., & O’Keeffe, F. (2022). A meta-analysis of the association between event-related rumination and posttraumatic growth: The Event-Related Rumination Inventory and the Posttraumatic Growth Inventory. Journal of Traumatic Stress, 35(6), 1575–1585. https://doi.org/10.1002/jts.22875
American Psychiatric Association [APA]. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed.). https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596
Banit, O. V. (2023). Posttravmatychne zrostannia ukraintsiv v umovakh viiny [Posttraumatic growth of Ukrainians in conditions of war]. Rozvytok liudskoho kapitalu – Human Capital Development, 4(25), 104–115. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2023-4-104-115
Belov, O. O., Markov, A. R., & Markova, M. V. (2025). Posttravmatychne zrostannia: Doslidzhennia vzaiemodii intra- ta interpsykhichnykh resursiv osobystosti [Posttraumatic growth: A study of the interaction of intra- and interpsychic personal resources]. Psykhiatriia, nevrolohiia ta medychna psykholohiia – Psychiatry, Neurology and Medical Psychology, 1(27), 22–36. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2025-27-02
Belov, O. O., Markov, A. R., Markova, M. V., Shevchenko-Bitenskyi, K. V., Novytskyi, A. V., & Lukash, N. D. (2025). Analiz vzaiemozviazku mizh posttravmatychnym zrostanniam ta osobystisnymy osoblyvostiamy u studentskoi molodi v umovakh povnomasshtabnoi viiny [Analysis of the relationship between posttraumatic growth and personality traits among university students under conditions of full-scale war]. Psykhiatriia, nevrolohiia ta medychna psykholohiia – Psychiatry, Neurology and Medical Psychology, 12(2), 152–161. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2025-28-01
Blackmore, R., Boyle, J. A., Fazel, M., Ranasinha, S., Gray, K. M., Fitzgerald, G., Misso, M., & Gibson- Helm, M. (2020). The prevalence of mental illness in refugees and asylum seekers: A systematic review and meta-analysis. PLoS Medicine, 17(9), e1003337. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003337
Brooks, M., O’Brien, R. O., Livanou, M., Turner, M. J., & Whittenbury, K. (2025). Collective violence, strengths, and perceived posttraumatic growth: A scoping review. Trauma, Violence, & Abuse, 26(2), 342–355. https://doi.org/10.1177/15248380241309383
Dahan, S., Bloemhof-Bris, E., Segev, R., Abramovich, M., Levy, G., & Shelef, A. (2024). Anxiety, post-traumatic symptoms, media-induced secondary trauma, post-traumatic growth, and resilience among mental health workers during the Israel–Hamas war. Stress and Health, 40(5), e3459. https://doi.org/10.1002/smi.3459
Elam, T., Efthemiou, A., & Taku, K. (2025). The association positive and negative empathy have with depressive symptoms, resilience, and posttraumatic growth. Scientific Reports, 15(1), 9464. https://doi.org/10.1038/s41598-025-86285-4
Eshel, Y., Marciano, H., Kimhi, S., Kaim, A., Siman Tov, M., & Adini, B. (2025). National resilience rise following the Hamas invasion of southern Israel as an indicator of collective post- traumatic growth. International Journal of Intercultural Relations, 105, 102130. https://doi.org/10.1016/j.ijintrel.2024.102130
George-Levi, S., Faverman, L., Galin-Lonchich, Y., Ben-Gal Dahan, A., & Frei-Landau, R. (2025). Beyond meaning: Hope and secondary trauma in Israeli therapists after the October 7th massacre. Frontiers in Psychology, 16, 1594885. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1594885
Goutaudier, N., Clarys, D., Tudorache, A.-C. C., & Boudoukha, A. H. (2020). La croissance posttraumatique: Quand le traumatisme devient bénéfique (Posttraumatic growth: When trauma becomes beneficial) [in French]. La Presse Médicale Formation, 1(2), 151–156. https://doi.org/10.1016/j.lpmfor.2020.05.006
Gower, T., Fischer, I. C., Tsai, J., Kang, H., Na, P. J., Tedeschi, R. G., & Pietrzak, R. H. (2024). Functional significance of posttraumatic growth in U.S. military veterans. Journal of Affective Disorders, 356, 267–273. https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.04.046
Greenberg, J., Tsai, J., Southwick, S. M., & Pietrzak, R. H. (2021). Can military trauma promote psychological growth in combat veterans? Results from the National Health and Resilience in Veterans Study. Journal of Affective Disorders, 282, 732–739. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.12.077
Hall, B. J., Hobfoll, S. E., Palmieri, P. A., Canetti- Nisim, D., Shapira, O., Johnson, R. J., & Galea, S. (2008). The psychological impact of impending forced settler disengagement in Gaza: Trauma and posttraumatic growth. Journal of Traumatic Stress, 21(1), 22–29. https://doi.org/10.1002/jts.20301
Hashemi, M., & Mahmoudzadeh, M. (2025). The lived experiences of childhood trauma in war: Has post-traumatic growth occurred? European Journal of Psychotraumatology, 16(1). https://doi.org/10.1080/20008066.2025.2468605
Hoppen, T. H., & Morina, N. (2019). The prevalence of PTSD and major depression in the global population of adult war survivors: A meta-analytically informed estimate in absolute numbers. European Journal of Psychotraumatology, 10(1), 1578637. https://doi.org/10.1080/20008198.2019.1578637
Johnson, R. J., Antonaccio, O., Botchkovar, E., & Hobfoll, S. E. (2022). War trauma and PTSD in Ukraine’s civilian population: Comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 57(9), 1807–1816. https://doi.org/10.1007/s00127-021-02176-9
Joseph, S., & Linley, P. A. (2006). Growth following adversity: Theoretical perspectives and implications for clinical practice. Clinical Psychology Review, 26(8), 1041–1053. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2005.12.006
Kahraman, H., & Kına, D. (2024). Psychological effects of collective political traumas and post- traumatic growth. Journal of Aggression, Conflict and Peace Research, 16(1), 54–68. https://doi.org/10.1108/JACPR-11-2022-0755
Kangaslampi, S., Peltonen, K., & Hall, J. (2022). Posttraumatic growth and posttraumatic stress: A network analysis among Syrian and Iraqi refugees. European Journal of Psychotraumatology, 13(2). https://doi.org/10.1080/20008066.2022.2117902
Kessler, R. C., Aguilar-Gaxiola, S., Alonso, J., Benjet, C., Bromet, E. J., Cardoso, G., Koenen, K. C. (2017). Trauma and PTSD in the WHO World Mental Health Surveys. European Journal of Psychotraumatology, 8(SI5), 1353383. https://doi.org/10.1080/20008198.2017.1353383
Kessler, R. C., Berglund, P., Demler, O., Jin, R., Merikangas, K. R., & Walters, E. E. (2005). Lifetime prevalence and age-of-onset distributions of DSM-IV disorders in the National Comorbidity Survey Replication. Archives of General Psychiatry, 62(6), 593–602. https://doi.org/10.1001/archpsyc.62.6.593
Kuzikova, S., Yalanska, S., Lukomska, S., & Fomenko, K. (2025). Osoblyvosti travmivnoho dosvidu ta posttravmatychnoho zrostannia osib pidlitkovoho i yunatskoho viku v umovakh voiennoho stanu. Insight: Psychological Dimensions of Society, 13, 601–618. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2026-13-24
Lerner, J. S., Li, Y., Valdesolo, P., & Kassam, K. S. (2015). Emotion and decision making. Annual Review of Psychology, 66, 799–823. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-010213-115043
Liberati, A., Altman, D. G., Tetzlaff, J., Mulrow, C., Gøtzsche, P. C., Ioannidis, J. P., Clarke, M., Devereaux, P. J., Kleijnen, J., & Moher, D. (2009). The PRISMA statement for reporting systematic reviews and meta-analyses of studies that evaluate health care interventions: Explanation and elaboration. Journal of Clinical Epidemiology, 62(10), e1–e34. https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2009.06.006
Liu, A. N., Wang, L. L., Li, H. P., Gong, J., & Liu, X. H. (2017). Correlation between posttraumatic growth and posttraumatic stress disorder symptoms based on Pearson correlation coefficient: A meta-analysis. The Journal of Nervous and Mental Disease, 205(5), 380–389. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000000605
Long, L. J. (2022). Hope and PTSD. Current Opinion in Psychology, 48, 101472. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2022.101472
Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K. B. (2023). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health – Europe, 36, 100773. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773
Mertens, L., Tamm, G., & Hoorelbeke, K. (2025). Ruminative thinking styles differentially relate to posttraumatic stress versus growth following trauma exposure. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. Advance online publication. https://doi.org/10.1037/tra0001969
Mijalevich-Soker, E., Ring, L., Joffe, E., Awad-Yaseen, M., Steger, M. F., & Taubman-Ben-Ari, O. (2025). Personal growth among pregnant women during war: The role of optimism and meaning in life. International Journal of Psychology, 60(4), e70087. https://doi.org/10.1002/ijop.70087
Moher, D., Shamseer, L., Clarke, M., Ghersi, D., Liberati, A., Petticrew, M., Shekelle, P., Stewart, L. A., & PRISMA-P Group. (2015). Preferred reporting items for systematic review and meta-analysis protocols (PRISMA-P) 2015 statement. Systematic Reviews, 4(1), 1. https://doi.org/10.1186/2046-4053-4-1
Page, M. J., McKenzie, J. E., Bossuyt, P. M., Boutron, I., Hoffmann, T. C., Mulrow, C. D., Shamseer, L., Tetzlaff, J. M., Akl, E. A., Brennan, S. E., Chou, R., Glanville, J., Grimshaw, J. M., Hróbjartsson, A., Lalu, M. M., Li, T., Loder, E. W., Mayo- Wilson, E., McDonald, S., McGuinness, L. A., … Moher, D. (2021). The PRISMA 2020 statement: An updated guideline for reporting systematic reviews. BMJ, 372, n71. https://doi.org/10.1136/bmj.n71
Plokhikh, V. V., Popovych, I. S., Savchuk, O. A., Shevchenko, N. F., Hoian, I. M., & Petraniuk, A. I. (2025). Time orientations of Ukrainian students with traumatic experiences. The New Educational Review, 82(4). https://doi.org/10.15804/tner.2025.82.4.01
Pop, V., Williamson, C., Khan, R., Leightley, D., Fear, N. T., & Dyball, D. (2025). Post-traumatic growth in refugees and internally displaced persons worldwide: Systematic review and meta-analysis. European Journal of Psychotraumatology, 16(1), 2500885. https://doi.org/10.1080/20008066.2025.2500885
Rizzi, D., Ciuffo, G., Sandoli, G., Mangiagalli, M., de Angelis, P., Scavuzzo, G., Nych, M., Landoni, M., & Ionio, C. (2022). Running away from the war in Ukraine: The impact on mental health of internally displaced persons (IDPs) and refugees in transit in Poland. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(24), 16439. https://doi.org/10.3390/ijerph192416439
Senger, A. R., McGrew, S. J., Gallagher, M. W., & Vujanovic, A. (2023). Associations of resilience and hope with mental and physical health among firefighters. Journal of Clinical Psychology, 79(9), 2124–2136. https://doi.org/10.1002/jclp.23534
Shakespeare-Finch, J., & Lurie-Beck, J. (2014). A meta-analytic clarification of the relationship between posttraumatic growth and symptoms of posttraumatic distress disorder. Journal of Anxiety Disorders, 28(2), 223–229. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2013.10.005
Skoog, E. (2023). The vagaries of valuation: Post- traumatic growth and psychological responses to gains and losses. Current Research in Ecological and Social Psychology, 5, 100165. https://doi.org/10.1016/j.cresp.2023.100165
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
United Nations Statistics Division. (2024). United Nations statistics. https://unstats.un.org/UNSDWebsite/
Volkov, K. (2025). Emotsiina rezystentnist v perezhyvanni travmy svidka viiny [Emotional resilience in experiencing the trauma of a war witness]. Psychological Counseling and Psychotherapy, 23, 54–63. https://doi.org/10.26565/2410-1249-2025-23-08
Wang, J., Luo, Z., Liao, X., Zeng, Y., Zhou, J., Liu, M., Yao, Y., Tian, J., & Luo, W. (2024). The levels and related factors of posttraumatic growth among nurses: A systematic review and meta- analysis. Journal of Psychiatric and Mental Health Nursing, 31(2), 241–254. https://doi.org/10.1111/jpm.12975
Werner, E. E. (2012). Children and war: Risk, resilience, and recovery. Development and Psychopathology, 24(2), 553–558. https://doi. org/10.1017/S0954579412000156 Wessells, M. G. (2017). Children and armed conflict: Interventions for supporting war-affected children. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 23(1), 4–13. https://doi.org/10.1037/pac0000227
Whealin, J. M., Pitts, B., Tsai, J., Rivera, C., Fogle, B. M., Southwick, S. M., & Pietrzak, R. H. (2020). Dynamic interplay between PTSD symptoms and posttraumatic growth in older military veterans. Journal of Affective Disorders, 269, 185–191. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.03.020
Wu, X., Kaminga, A. C., Dai, W., Deng, J., Wang, Z., Pan, X., & Liu, A. (2019). The prevalence of moderate-to-high posttraumatic growth: A systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders, 243, 408–415. https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.09.023
Xie, C. S., & Kim, Y. (2022). Post-traumatic growth during COVID-19: The role of perceived social support, personality, and coping strategies. Healthcare, 10(2), 224. https://doi.org/10.3390/healthcare10020224
Zlyvkov, V. L., & Lukomska, S. O. (2023). Sotsialna ta osobystisna militarna identychnist ukraintsiv v umovakh viiny [Social and personal military identity of Ukrainians in the context of war]. Naukovyi Visnyk Khersonskoho Derzhavnoho Universytetu. Seriia: Psykholohichni Nauky, 3, 28–34. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-3-4
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
Як цитувати
