Психологічні захисти студентів у реалізаціях долаючої поведінки
DOI:
https://doi.org/10.32999/2663-970X/2026-15-2Ключові слова:
копінг-стратегії, академічний стрес, дистрес, мотивація, навчально-професійні компетенції, адаптація, нервово-психічна напруга, тензійні станиАнотація
Мета. Визначення зв’язку рівнів актуалізації психологічних захистів і виборів студентами різних копінг-стратегій в умовах інтенсивних стресогенних впливів. Зроблено припущення, що для студентів, які захоплені процесом навчання і вмотивовані на успішне опанування навчально-професійних компетенцій, формування умінь та навичок, актуалізація психологічних захистів у стресогенних умовах гальмує необхідну спрямованість на вирішення різноманітних проблем і сприяє уникненню проблемних ситуацій. Методи. У дослідженні взяли участь 83 здобувачі бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти у віці від min = 18 до max = 39 років. Усі респонденти надали згоду на проходження опитування. Вибірку створено рандомним чином. Використано три валідні й надійні психодіагностичні інструменти, що пройшли адаптацію на українській вибірці: опитувальник “Шкала психологічного стресу Лемур-Тесьє-Філліона (PSM-25) (O. Штепа); методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х. Конте); “Індикатор копінг-стратегій” (CSI) (Д. Амірхан).
Результати. Установлено, що респонденти в умовах впливу стресогенних факторів при виборі копінг-стратегій здебільшого орієнтуються на стратегію вирішення проблем (рівень виразності середній, але близький до високого) і менш за все налаштовані на уникнення від проблемних ситуацій (низький рівень виразності). Констатовано, що в респондентів з підвищеним стресогенним психічним напруженням переважно до середнього рівня виразності спостерігається збільшення схильності до обрання копінг-стратегії, зорієнтованої на уникнення, разом з посиленням активації таких психологічних захистів, як регресія, заміщення, проєкція, компенсація, раціоналізація. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що у студентів з підвищеним стресогенним психічним напруженням переважно до середнього рівня виразності відстежується помітне посилення психологічних захистів в адаптаційному процесі з високою ймовірністю забезпечує і достатню підтримку цілісності психічної організації, і суттєво не перешкоджає адекватному реагуванню на актуальні загрози та виклики.
Завантажити
Посилання
Akram, U., Irvine, K., Gardani, M., Allen S., Akram A., & Stevenson J. C. (2023). Prevalence of anxiety, depression, mania, insomnia, stress, suicidal ideation, psychotic experiences, & loneliness in UK university students. Scientific Data, 10, 621. https://doi.org/10.1038/s41597-023-02520-5
Barbayannis, G., Bandari, M., Zheng, X., Baquerizo, H., Pecor, K. W., & Ming X. (2022). Academic Stress and Mental Well-Being in College Students: Correlations, Affected Groups, and COVID-19. Frontiers in Psycholodgy, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.886344
American Psychiatric Association (АРА). (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders: DSM-5. Fifth Edition. Washington, DC; London, England: American Psychiatric Publishing, 947 р. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596
Candeias, A. A., Galindo, E., Reschke, K., Bidzan, M., & Stueck, M. (2024). Editorial: The interplay of stress, health, and well-being: unraveling the psychological and physiological processes. Frontiers in Psychology, 15, 1471084. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1471084
Carvalho, L. de Francisco, Reis, A. M., & Pianowski, G. (2019). Investigating Correlations Between Defence Mechanisms and Pathological Personality Characteristics. Revista Colombiana de Psiquiatría, 48(4), 232–243. https://doi.org/10.1016/j.rcpeng.2018.01.004
Emran, Md. G. I., Sumaiya, M., Akram, H. K., Nurun, N. B., Apurba, K. D., Rhidi, B., Anindita, B., Mohsina, H. M., Lingkon, B., Mahfuzur, R., & Mrinmoy, R. (2024). Factors Influencing Stress Levels Among Students: A Virtual Exploration. European Journal of Medical and Health Sciences, 6(6), 67–75. https://doi.org/10.24018/ejmed.2024.6.6.2203
Granada-Granada, F., Valencia-Narbona, M., Lizana, P. A., & González-Rojas, A. (2025). Academic stress and performance in first-year health sciences students in Chile: a cross-sectional study. Frontiers Psychology, 30, 16. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1662109
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1987). Transactional theory and research on emotions and coping. European Journal of Personality, 1, 141–169. https://doi.org/10.1002/per.2410010304
Nater, U. M. (2021). Recent developments in stress and anxiety research. Journal of Neural Transmission, 128, 1265–1267. https://doi.org/10.1007/s00702-021-02410-3
Neurova, A. B., Kapinus, O. S., & Hrytsevych, T. L. (2016). Diahnostyka indyvidualno-psykholohichnykh vlastyvostei osobystosti
[Diagnosistic of ndividual psychological characteristics of a personality]. Lviv: NASV, 181. URL: https://ep3.nuwm.edu.ua/21224/1/07-03-332%D0%9C.pdf [in Ukrainian]
Olson, N., Oberhoffer-Fritz, R., Reiner, B., & Schulz T. (2025). Stress, student burnout and study engagement – a cross-sectional comparison of university students of different academic subjects. BMC Psychology, 13, 293. https://doi.org/10.1186/s40359-025-02602-6
Peters, A., McEwen, B.S., & Friston, K. (2017). ncertainty and stress: Why it causes diseases and how it is mastered by the brain. Progress in Neurobiology, 156, 164–188. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301008217300369
Plokhikh, V. (2022). Limitation of psychological defense on the formation of students time perspective. Insight: the psychological dimensions of society, 8, 39–55. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-4
Plokhikh, V., & Bilous, R. (2025). Psychological Defenses of Students in Confronting the Stressors of Military Actions. Insight: the psychological dimensions of society, 13, 18–48. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2025-13-2
Plokhikh, V. V., Popovych, I. S., Savchuk, O. A., Shevchenko, N. F., Hoian, I. M., & Petraniuk, A. I. (2025a). Time Orientations of Ukrainian Students with Traumatic Experiences. The New Educational Review, 82, 9–23. https://doi.org/10.15804/tner.2025.82.4.01
Plokhikh, V., Popovych, I., Shevchenko, N., Losiyevska, O., Kolly-Shamne, A., & Akimov, R. (2025b). Time Perspective of Forced Migrants within the National Boundaries and Abroad. Journal of Education Culture and Society, 16(1), 125–142. https://www.jecs.pl/index.php/jecs/issue/view/53
Ruiz-Camacho, C., & Gozalo, M. (2025). Predicting University Students’ Stress Responses: The Role of Academic Stressors and Sociodemographic Variables. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education, 15(8), 163. https://doi.org/10.3390/ejihpe15080163
Sabaliauskas, S., Ingelevič, K., Misiūnienė, O., & Jakavonytė-Akstinienė, A. (2025). The Relationship Between Stress, Academic Motivation, and Subjective Vitality Among Nursing Students. Nursing Reports, 15(8), 300. https://doi.org/10.3390/nursrep15080300
Salari, N., Hosseinian-Far, A., Jalali, R., Vaisi- Raygani, A., Rasoulpoor, S., Mohammadi, M., Rasoulpoor, S. & Khaledi-Paveh, B. (2020). Prevalence of stress, anxiety, depression among the general population during the COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. Global Health, 16, 57. https://doi.org/10.1186/s12992-020-00589-w
Sattar, K., Yusoff, M.S.B., Arifin, W.N., Yasin, M. A. M., & Nor, M. Z. M. (2022). Effective coping strategies utilised by medical students for mental health disorders during undergraduate medical education-a scoping review. BMC Medical Education, 22, 121. https://doi.org/10.1186/s12909-022-03185-1
Selye, H. A. (1975). Confusion and Controversy in the Stress Field. Journal of Human Stress, 1, 37–44. https://doi.org/10.1080/0097840X.1975.9940406
Shtepa, O. S. (2012). Samomenedzhment (samoorhanizuvannia osobystosti) [Self- management (self-organization of the individual)]. Lviv: LNU imeni Ivana Franka. 362. URL: https://surl.li/covcbn [in Ukrainian]
Suriakumar, J., Murugalakshmi, T., Sree Bavai Malar, B., & Devi, J. (2025). Stress Factors Among Medical Students – A Survey Based Analysis of Academic and Personal Challenge. European Journal of Cardiovascular Medicine, 15(4), 436–441. https://doi.org/10.61336/ejcm/25-04-80
Valencia-Florez, K. B., Sánchez-Castillo, H., Baruch, K., Vázquez, P., Zarate, P., & Paz, D. B. (2023). Stress, a Brief Update. International Journal of Psichologycal Research, 16(2), 105–121. https://doi.org/10.21500/20112084.5815
Van der Hallen, R., Jongerling, J., & Godor, B. P. (2020). Coping and resilience in adults: a cross- sectional network analysis. Anxiety, Stress, & Coping, 33(5), 479–496. https://doi.org/10.1080/10615806.2020.1772969
Walkera, G., & McCabe, T. (2021). Psychological defence mechanisms during the COVID-19 pandemic: A case series. European Journal of Psychiatry, 35(1), 41–45. URL: https://www.elsevier.es/es-revista-european-journal-psychiatry-431-articulo-psychological-defence-mechanisms-during-covid-19-S0213616320300914
Waterhouse, P., & Samra, R. (2025). University Students’ Coping Strategies to Manage Stress: A Scoping Review. Educational Review, 1–41. https://doi.org/10.1080/00131911.2024.2438888
Yaribeygi, H., Panahi, Y., Sahraei, H., Johnston, T. P., & Sahebkar, A. (2017). The impact of stress on body function: A review. EXCLI Journal, 21(16), 1057–1072. https://doi.org/10.17179/excli2017-480
Zeigler-Hill, V., Chadha, S., & Osterman, L. (2008). Psychological defense and self-esteem instability: Is defense style associated with unstable self-esteem? Journal of Research in Personality, 42(2), 348–364. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2007.06.002
Zlyvkov, V. L., Lukomska, S. O., & Fedan, O.V. (2016). Psykhodiahnostyka osobystosti u kryzovykh zhyttievykh sytuatsiiakh. [Psychodiagnostics of personality in crisis life situations]. Kyiv: Pedahohichna dumka, 219. URL: https://library.megu.edu.ua:9443/jspui/stream/123456789/6073/1/2016-77241343.pdf [in Ukrainian]
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Віктор Плохіх
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
Як цитувати
