Емоційний інтелект в організації структури мотивації особистості

Анотація

Метою дослідження є з’ясування зв’язку параметрів емоційного інтелекту в структурі мотивації особистості та порівняння емоційного інтелекту в досліджуваних групах. Методи. Учасниками дослідження є представники різних суспільних сфер: здобувачі закладів вищої освіти, працівники виробництва, сфери обслуговування, торгівлі, транспортно-логістичного напрямку, військові та тимчасово безробітні. Віковий діапазон респондентів знаходився у межах від 18 до 57 років, загальною кількістю n=130. Використано валідні й надійні психодіагностичні інструменти, які пройшли адаптацію у вітчизняних дослідженнях: методика “Розвиток емоційного інтелекту особистості” (РЕІО) (Zarytska, 2019); опитувальник “Оцінка рівня домагань” (ОРД) (Гербачевський, 2003); методика “Мотивація досягнення успіху й уникнення невдачі” (МДУУН) (Elers, 2002). Результати. Зафіксовано тридцять п’ять позитивних і вісім негативних кореляційних зв’язків (p<.050; p<.010; p<.001) за коефіцієнтом Спірмена (rs) параметрів емоційного інтелекту з параметрами мотивації. Констатовано статистично достовірну перевагу (p<.050; p<.010; p<.001) групи 2 (високий рівень ЕІ) за параметрами мотивації: мотив самоповаги, значущість результатів, складність завдання, оцінка рівня досягнутих результатів, оцінка свого потенціалу, очікуваний рівень результатів та рівень мотивації досягнення успіху. Встановлено, що параметри мотивації “значущість результатів”, “складність завдання”, “оцінка рівня досягнутих результатів” і “оцінка свого потенціалу” пов’язані з досягненням важких цілей, що у свою чергу вимагає мобілізації емоційно-вольового потенціалу особистості. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що емоційний інтелект, через розуміння емоцій інших і здатність використовувати ці знання в діяльності, закономірно зв’язаний зі значною кількістю параметрів мотивації. Узагальнено, що емоційний інтелект є рушійною силою мотивації, бо саме емоції спонукають індивіда діяти, досягати мету й підкорювати чергову вершину. Рекомендовано отримані результати впроваджувати у психологічну теорію і практику.