Теоретико-методологічна модель дауншифтингу як альтернативного ресурсу самореалізації успішної людини у вимірах суспільних трансформацій

Анотація

Метою дослідження є побудова теоретико-методологічної моделі, аналізування, систематизація та узагальнення феномену дауншифтингу як альтернативного ресурсу самореалізації людини в умовах сучасного суспільства. Методи. Методологію дослідження склало тлумачення дауншифтингу як повторного досягнення успіху у змінених умовах з урахуванням більшої кількості важливих умов і чинників. Результати. Обґрунтовано, що ставлення до дауншифтерів є неоднозначним і викликає багато дискусій, але, важливо те, що людина, яка наважилася змінити спосіб життя, відчуває себе щасливою й самореалізованою, що і є проявом успіху. З’ясовано, що важкі часи, які переживає сучасне покоління, перманентні реформи, пандемія COVID-19, потім активні бойові дії на території України, нестабільна економічна та політична обстановка є випробуванням для суспільних та моральних цінностей і унікальною можливістю на переосмислення буття заради позитивних змін у майбутньому. Побудовано теоретико-методологічну модель дауншифтингу, яка складається з таких компонентів, як дефініції; мотиви; підходи; форми; типи людей, які обирають дауншифтинг і об’єднуючий компонент моделі – операціоналізація. Усі компоненти мають структурні елементи, які розкривають їхні основні змістові параметри. Проаналізовано сучасні дослідження окресленої проблеми. Сфокусовано увагу на такій формі дауншифтингу як автентичний український варіант. Серед типів дауншифтерів визначено представників нового руху – фріганів. Констатовано і доказано, що дауншифтинг є ресурсом самореалізації успішної людини, одним із варіантів виходу зі складної життєвої ситуації. Дискусія і висновки. Узагальнено, що результати дослідження мають значущі наукові факти у вимірах самореалізації особистості, розкриття її потенціалу, успішності людини у вимірах суспільних трансформацій.