Психолінгвістичні механізми емоційної регуляції навчальної діяльності

Анотація

Мета дослідження спрямована на розкриття провідних психолінгвістичних механізмів, що характеризують взаємозв’язок мисленнєво-мовленнєвих та мотиваційно-почуттєвих проявів у процесіемоційної регуляції навчальної діяльності особистості. Об’єктом дослідження є психолінгвістичні особливості мисленнєво-мовленнєвих дійта мотиваційних проявів у пізнавальній діяльностіособистості. Предмет дослідження – психолінгвістичні механізми взаємодії мисленнєво-мовленнєвих дій та мотиваційно-почуттєвих проявів у концепції емоційної регуляції навчальної діяльності.Результати. Розкрито, що в прояві психолінгвістичних механізмів мисленнєво-мовленнєвих дій особистості в різних видах пізнавальної діяльності важливу роль відіграє мотиваційно-цільовий компонент, а також емоційні переживання,що супроводжують та регулюють цей процес.Виокремлено особливості взаємодії з урахуванням різних фаз пізнавальної діяльності. Описанахарактеристика психолінгвістичних механізміву пізнавальній діяльності, що виступила основоюдля аналізування емоційної регуляції навчальноїдіяльності на рівні пошуку узагальнених мисленнєвомовленнєвих дій, вирішення учбової задачідля формування теоретичного мислення в учнів.Представлено комплекс емоційно-комунікативних методів та вправ, що забезпечують емоційнурегуляцію. Дискусія і висновки. Виділено перелік простих емоцій і складних пізнавальних емоційно-почуттєвих переживань, що супроводжують мовленнєво-мисленнєві дії та виконуютьрізні функції з урахуванням розгортання процесурішення учбової задачі (здивування, цікавість,допитливість, радість, задоволення, здогадка, інтерес, розчарування, байдужість та ін.). Показано,що на першому етапі важливими є – здивування,цікавість; на другому – цікавість, допитливість; натретьому – інтерес, радість. Представлені провідніемоціогенні ситуації та ефекти, що можуть бутинайбільш сприятливі на кожному з них (“яскравість” та “несподіваність” для створення ефекту“новизни” – на першому етапі; “драматизації” длястворення ефекту “співпереживання” – на другомуетапі; “ускладнень”, “заохочень” та інших для створення ефекту “наснаги” – на третьому етапі). Побудовано концептуальну модель психолінгвістичнихмеханізмів взаємодії мотивів, переживань та інтелектуально-мовленнєвих дій емоційної регуляціїнавчальної діяльності з урахуванням етапів її розгортання при вирішенні учбової задачі.