Структурно-динамічні особливості проживання почуття власності в умовах карантину пандемії COVID-19

Анотація

Представлено результати емпіричного дослі-дження структурно-динамічних особливостей про-живання почуття власності в умовах карантиннихобмежень в період пандемії COVID-19, що передба-чало визначення і порівняння особливостей пере-живання почуття власності щодо різних об’єктіввласності під час карантинних обмежень та черездеякий час після зняття таких обмежень; визна-чення таких структурно-динамічних особливостізалежно від статі та віку опитаних; та виявленнязв’язків між проявом почуття власності під часкарантину в різних сферах з рівнем психологічногоблагополуччя населення. Було проведено онлайнопитування у 2 етапи: 1) травень 2020 р. (періодпосиленого карантину і загострення психологіч-них переживань людей); 2) липень 2020 р. (через місяць півтора після послаблення карантину) серед 363 осіб, 41.8% чоловіків і 58.2% жінок. Питальник містив як відкриті питання, так і метричні шкали, пов’язані з особливостями проживання почуття власності під час карантину, а також стандарти- зовану “Шкалу психологічного благополуччя”. Найбільше в період карантинних обмежень актуа- лізованим було бажання мати власний засіб пере- сування, особливо серед жінок, що пов’язано зі значно меншою кількістю жінок, що володіють автомобілем, а також потреба у достатній сумі гро- шей і фінансовій подушці безпеки для можливості переживання надзвичайної ситуації і можливої чи реальної втрати роботи чи прибутку. У пошуку інших ресурсів стабілізації і захисту увага насе- лення була перефокусована на об’єкти власності, щодо яких залишилася можливість контролю, зокрема догляд за тілом і фізичні навантаження, організація власного робочого чи навчального місця, створення і персоналізація простору для відпочинку та усамітнення. Відбулося переосмис- лення цінності коштовних речей, які втратили свою актуальність і значущість, та соціальних кон- тактів, зокрема з близькими людьми, цінність яких суттєво зросла і залишилася на такому ж рівні вже й після завершення карантинних обмежень. Пока- зано, що нестабільні періоди в суспільстві, такими як є пандемія і карантинні обмеження, зумовлю- ють переструктурування базових основ відчуття безпеки особистості.