Дослідження особливостей прояву милосердя у лікарів

Анотація

Мета. Метою статті є висвітлення результатів емпі-ричного дослідження особливостей проявів мило-сердя в лікарів. Методи. Для реалізації поставленоїмети використано теоретичні: індукції і дедукції, ана-лізування, синтезування, узагальнення та емпіричніметоди дослідження: “Методика незакінчених речень”(Дж. М. Сакс, модиф.), “Діагностика емпатійних здібнос-тей” (В. В. Бойко), “Емпатійний потенціал особистості”(І. М. Юсупов), “Діагностика соціально-психологічнихнастанов особистості в мотиваційно-потребовій сфері”(О. Ф. Потьомкіна); математико-статистичні методи.Результати. Дослідження прояву милосердя у лікарівзасвідчило, що більшість досліджуваних параметрівзафіксовано в діапазоні середнього рівня. Вивченняпрояву когнітивного компонента показало, що для досліджуваних характерним є позитивне сприйняттядопомоги та позитивне уявлення про милосердя, вод-ночас уявлення про емпатію виявилися нижчими.Вивчення емпатійних здібностей (емоційно-моти-ваційний компонент) засвідчило, що лікарі схильніспиратися на раціональний канал емпатії, мають роз-винені настанови на емпатію та надають перевагустворенню довірливої атмосфери. Дослідження соці-ально-психологічних настанов особистості у моти-ваційно-потребовій сфері (емоційно-мотиваційнийкомпонент) зафіксували середній рівень прояву аль-труїстичних настанов. Вивчення прояву поведінко-вого компонента милосердя показало, що для лікарівнайбільш характерно проявляти емпатію по відно-шенню до батьків, по відношенню до людей похилоговіку та по відношенню до незнайомих або малозна-йомих людей. Констатовано середній рівень проявуемпатії у поведінці. Висновки. В ході дослідженняпідтверджено припущення про те, що милосердя якінтегральна особистісно і професійно значуща якістьлікаря, визначається гармонійним розвитком когні-тивного, емоційно-мотиваційного та поведінковогокомпонентів, і в звичайних умовах професійної діяль-ності проявляється недостатньо.