Особливості комунікації підлітків з інтелектуальними порушеннями в міжособистісних стосунках

Анотація

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка поетапної діагностичної програми дослі­дження комунікації підлітків з інтелектуальними порушеннями. Методи: теоретичні (аналізування та узагальнення теоретичних та методичних засад дослідження для визначення стану розробленості проблеми й перспективних напрямків її вивчення) та емпіричні (психолого-педагогічний експеримент з метою вивчення мовленнєвих висловлювань, емо­ційних реакцій у конфлікті, способів подолання та вирішення важких життєвих ситуацій; комп­лекс проєктивних та об’єктивних методик з метою вивчення суб’єктивної оцінки, об’єктивних причин конфліктів і особливостей поведінки в конфліктних ситуаціях розумово відсталих підлітків; порівняль­ного аналізу продукування та сприймання вислов­лювань у конфліктних та фрустраційних ситуаціях) методи дослідження. Результати діагностики пере­конують, що підліткам з інтелектуальними порушеннями притаманні високий рівень агресивності висловлювань або неадекватної підлеглості у суджен­нях та діях, що корелює з низьким рівнем соціаліза­ції в групі однолітків, з виборами стратегії поведінки в конфлікті. Встановлено, що підлітки з інтелектуаль­ними порушеннями можуть засвоювати та розуміти стилі спілкування тільки на конкретних прикладах у порівнянні з практичною ситуацією. Обґрунтовано, що для них характерними є імпульсивні дії та висловлювання, складнощі розуміння прихованого сенсу висловлювань, їх фрагментарне розуміння, немож­ливість сформулювати судження, зробити висновок з почутої інформації, утруднення встановлення при­чинно-наслідкових зв’язків, нерозуміння емоції спів­розмовника, перенесення навика спілкування в нові умови. Висновки. Отримані дані буде використано при розробці програми корекції комунікації підліт­ків з інтелектуальними порушеннями як запоруки їх успішної соціалізації, встановлення та реалізації жит­тєвих планів.