Ціннісна структура особистості здобувачів фахової передвищої освіти

Ігор Галян; Андрій Галян

doi:10.32999/2663-970X/2026-16-3

Автор(и)

Ігор Галян
Андрій Галян

DOI:

https://doi.org/10.32999/2663-970X/2026-16-3

Ключові слова:

ціннісні орієнтації, особистість, педагогічна освіта, експеримент, факторний аналіз, конфірматорний аналіз, констатувальний експеримент, статистичне моделювання

Анотація

Метою є дослідження структури ціннісних орієнтацій здобувачів фахової передвищої освіти педагогічних спеціальностей. Методи. Дослідження структури ціннісних орієнтацій особистості молодих людей ґрунтується на ідеях екзистенційно-гуманістичної психології, ціннісно-смислового розвитку особистості, її самоактуалізації та автономності, а також на ідеї взаємозв’язку і взаємозумовленості психологічних процесів, що співставно системному підходу в психології. Загальну вибірку дослідження склали 107 здобувачів фахової передвищої освіти педагогічних спеціальностей. Вибірка гетерогенна, віком 16–19 років (М = 16.44; SD = 2.237), сформована рандомним методом. Для дослідження ціннісних орієнтацій респондентів використано методику “Портрет цінностей” (PVQ-40) (Schwartz, 1992) в адаптації І. Семків (2013), що дає змогу оцінити вираженість десяти базових цінностей відповідно до теорії Ш. Шварца. Статистичне аналізування результатів проведено за допомогою методу факторного аналізу (експлораторного та конфірматорного). Результати. Факторний аналіз виокремив три взаємодоповнювальні фактори ціннісної сфери особистості. Перший – “Самотрансцендентність та особистісна ав- тономія” (F1) – поєднує відкритість до змін із гуманістичною орієнтацією та психологічним благополуччям. Другий – “Соціальний статус і прагнення до впливу” (F2) – відображає мотивацію досягнення й лідерства. Третій – “Традиційність і нормативна регуляція поведінки” (F3) – характеризує орієнтацію на соціальні норми, культурну спадкоємність і підтримання суспільного порядку. Другий і третій фактори повністю відповідають теоретично описаним дослідниками мотиваційним блокам самопіднесення та збереження. Натомість перший фактор інтегрує цінності, що в класичній моделі належать до різних секторів мотиваційного простору, формуючи новий латентний конструкт, який можна визначити як гуманістично-автономну самореалізацію. Дискусія і висновки. У процесі дослідження підтверджено гіпотезу про те, що ціннісні орієнтації у здобувачів фахової передвищої освіти педагогічних спеціальностей мають визначену структуру, елементи якої взаємно доповнюють одна одну, набуваючи системної якості. Отримана факторна структура демонструє високий рівень інтегрованості ціннісної сфери та в основному відтворює класичну циркумплексну модель Ш. Шварца. Результати конфірматорного аналізу емпірично засвідчують дієвість діагностованої трифакторної моделі ціннісних орієнтацій молодих людей, які навчаються в закладах фахової передвищої освіти педагогічного спрямування.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Ach, J.S., & Pollmann, A. (2022). Self-Confidence, Self-Assertiveness, and Self-Esteem: The Triple S Condition of Personal Autonomy.Philosophical Studies Series, 146, 53–65. https://doi.org/10.1007/978-3-030-80991-1_4

Boyko-Buzyl’, YU., Pampura I., P’yankivs’ka L. (Red.). (2025). Psykhodiahnostyka osobystosti (zbirnyk metodyk) [Psychodiagnostics of personality (collection of methods)] (pp.72– 77). Kyyiv: Vydavnychyy dim Medknyha. [in Ukrainian] URL: https://surl.li/bvbxdt

Vernon, P. E., & Allport, G. W. (1931). A test for personal values. The Journal of Abnormal and Social Psychology, 26(3), 231–248. https://doi.org/10.1037/h0073233

Arieli, S., Sagiv, L., & Roccas, S. (2020). Values at work: The impact of personal values in organisations. Applied Psychology: An International Review, 69(2), 230–275. https://doi.org/10.1111/apps.12181

Bardi, A., Buchanan, K. E., Goodwin, R., Slabu, L., & Robinson, M. (2014). Value stability and change during self-chosen life transitions: self- selection versus socialization effects. Journal of Personality and Social Psychology, 106(1), 131–147. https://doi.org/10.1037/a0034818

Bardi, A., & Goodwin, R. (2011). The Dual Route to Value Change: Individual Processes and Cultural Moderators. Journal of Cross-Cultural Psychology, 42(2), 271–287. https://doi.org/10.1177/0022022110396916

Bradburn, N. (1969). The Structure of Psychological Well-Being. Chicago: Aldine Pub. Co. URL: https://surli.cc/zgypuk

Daniel, E., & Benish-Weisman, M. (2019). Value development during adolescence: Dimensions of change and stability. Journal of Personality, 87(3), 620–632. https://doi.org/10.1111/jopy.12420

De Raad, B., Morales-Vives, F., Barelds, D. P., Van Oudenhoven, J. P., Renner, W., & Timmerman, M. E. (2016). Values in a cross-cultural triangle: a comparison of value taxonomies in the Netherlands, Austria, and Spain, Journal of Cross-Cultural Psychology, 47(8), 1053–1075. https://doi.org/10.1177/0022022116659698

Diener, E., & Diener, M. (1995). Cross-cultural correlates of life satisfaction and self- esteem. Journal of Personality and Social Psychology, 68(4), 653–663. https://doi.org/10.1037/0022-3514.68.4.653

Gouveia, V. V., Milfont, T. L., & Guerra, V. M. (2014). Functional theory of human values: testing its content and structure hypotheses. Personality and Individual Differences, 60, 41–47. https://doi.org/10.1016/j.paid.2013.12.012

Halian, A. (2024). Personal Predictors of Future Medical Workers Adaptation to the Conditions of Professional Activity. Insight: the psychological dimensions of society, 11, 343–363. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-18

Halian, I., & Halian, A. (2025). Existential dimensions of subjective social well-being of the individual. Insight: the psychological dimensions of society, 14, 13–34. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2025-14-2

Haukedal, C.L., Lyxell, B., & Wie, O.B. (2020). Health- related quality of life with cochlear implants: the children’s perspective. Ear & Hearing, 41(2), 330–343. https://doi.org/10.1097/AUD.0000000000000761

Hoian, І. (2019). Axiological aspects of youth moral and legal decision-making. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 16, 66–77. https://doi.org/10.15802/ampr.v0i16.187572

Karpenko, Z. (2018). Aksiolohichna psykholohiya osobystosti [Axiological psychology of personality]. Ivano-Frankivsk: Vasyl Stefanyk National Pedagogical University. URL: https://surl.li/erwwdi [in Ukrainian]

Lönnqvist, J. E., Jasinskaja-Lahti, I., & Verkasalo, M. (2011). Personal values before and after migration: a longitudinal case study on value change in Ingrian–Finnish migrants. Social Psychological and Personality Science, 2(6), 584–591. https://doi.org/10.1177/1948550611402362

Markovitch, N., Hilman Amir, D., Zer Kavod, R., Knafo-Noam, A., & Hart, Y. (2026). The adaptive tasks and trade-offs that drive the human value system. Commun Psychology, 4, 14. https://doi.org/10.1038/s44271-025-00382-8

Maslow, A.H. (1954). Motivation and Personality. New York: Harper & Row. URL: https://surl.li/rqzezf

May, R. (1982). Man’s Search for Himself. London: Souvenir Press. URL: https://atozpdfbooks.com/download/4954220-mans-search-forhimself-by-rollo-may

Milfont, T. L., Milojev, P., & Sibley C. G. (2016). Values stability and change in adulthood: a 3-year longitudinal study of rank-order stability and mean-level differences, Personality and Social Psychology Bulletin, 42(5), 572–588. https://doi.org/10.1177/0146167216639245

Pöge, A. (2020). Stability and change of values during the formative years: latent state–trait analyses of adolescents in a seven-wave panel study. Journal of Personality, 88(2), 266–286. https://doi.org/10.1111/jopy.12484

Rogers, C. R., & Dymond, R. F. (1954).Psychotherapy and Personality Change. Coordinated Research Studies in the Client- Centered Approach. Chicago, IL: University of Chicago Press. URL: https://archive.org/details/psychotherapyper0000unse_x7a4

Rokeach, M. (1973). The Nature of Human Values. New York: Free Press. URL: https://archive.org/details/natureofhumanval00roke

Rokeach, M., & Ball-Rokeach, S. J. (1989). Stability and change in American value priorities, 1968–1981. American Psychologist, 44(5), 775–784. https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.5.775

Ryff, C. D., & Keyes, C. L. M. (1995). The Structure of Psychological Well-being Revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69(4), 719– 727. URL: https://midus.wisc.edu/findings/pdfs/830.pdf

Sagiv, L., & Schwartz, S. H. (2022). Personal Values Across Cultures. Annual Review of Psychology, 73, 517–546. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-020821-125100

Schwartz, S. H. (2013). Rethinking the Concept and Measurement of Societal Culture in Light of Empirical Findings. Journal of Cross- Cultural Psychology, 45, 5–13. https://doi.org/10.1177/0022022113490830

Schwartz, S. H. (1992). Universals in the content and structure of values: theoretical advances and empirical tests in 20 countries. Advances in Experimental Social Psychology, 25, 1–65. https://doi.org/10.1016/S0065-2601(08)60281-6

Schwartz, S. H., & Bilsky, W. (1987). Toward a universal psychological structure of human values. Journal of Personality and Social Psychology, 53(3), 550–562. https://doi.org/10.1037/0022-3514.53.3.550

Schwartz, S.H., & Cieciuch, J. (2022). Measuring the Refined Theory of Individual Values in 49 Cultural Groups: Psychometrics of the Revised Portrait Value Questionnaire.Assessment, 29(5), 1005–1019. https://doi.org/10.1177/1073191121998760

Schwartz, S. H., & Rubel-Lifschitz, T. (2009). Cross- national variation in the size of sex differences in values: effects of gender equality. Personality and Social Psychology, 97(1), 171–185. https://doi.org/10.1037/a0015546

Twito, L., & Knafo-Noam, A. (2020). Beyond culture and the family: evidence from twin studies on the genetic and environmental contribution to values. Neuroscience and Biobehavioral Reviews, 112(4), 135–143. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2019.12.029