Обдарованість як асинхронний розвиток дітей з особливими освітніми потребами

Анотація

Метою дослідження є з’ясування особливостейасинхронного розвитку обдарованих дітей, якімають певні психофізичні порушення, що складеважливу аргументацію у створенні диференційованого підходу навчання таких дітей в умовах інклюзії. Методологія та методи. Обґрунтовано, що методологічним положенням є тлумачення феноменуобдарованості як асинхронного розвитку, що зумовлює особливі потреби і передбачає створення умовдля їх задоволення. Застосовано ретроспективнеаналізування, узагальнення і систематизація наукової літератури з окресленої проблеми; включенеспостереження за респондентами з застосуваннямпротоколу спостереження, авторське анкетування.Учасниками дослідження є інклюзивні класи з талановитими і обдарованими дітьми з особливимиосвітніми потребами (n=100) та вчителі (n=25), якізабезпечують організацію інклюзивного просторута проводять заняття з такими учнями. Результати. З’ясовано особливості асинхронного розвитку дітей з особливими потребами, які мають обдарованість, до яких віднесено: специфічні особливостімотиваційної, когнітивної та соціальної складових,зокрема, дефіцит когнітивних та адаптивних навичок, недотримання суспільно прийнятних соціальних норм, обмежене спілкування тощо. Розробленоекспериментальну модель дослідження проблемиобдарованості, що містить особливості обдарованої особистості на чотирьох рівнях: психофізіологічному, психологічному, соціально-психологічномута педагогічному. Висновки. Узагальнено основніпитання, які потребують нагального вирішення,зокрема дотримання принципу найкращих інтересів обдарованих дітей з особливими потребамита застосування комплексного підходу з метоюзабезпечення їхнього права на доступ до якіснихосвітніх і соціальних послуг. Акцентовано увагу нарозробці навчально-методичного забезпеченняальтернативних форм навчання і виховання такихдітей.